Компанія у США не гарантує рахунок у США: що насправді перевіряють банки та фінтех-платформи

Банк або фінтех-платформа окремо оцінюватиме

- хто володіє та контролює компанію;
- де фактично проживають її засновники;
- чи є вони резидентами або нерезидентами США;
- яке їхнє податкове резидентство;
- чим компанія реально займається;
- звідки надходитимуть кошти;
- кому і за що компанія платитиме;
- у яких країнах перебувають клієнти, працівники та контрагенти;
- чи відповідає корпоративна структура заявленій діяльності;
- чи має бізнес реальний або обґрунтовано запланований зв’язок зі США.

Тому американська компанія може бути успішно зареєстрована, але отримати додаткові запити в межах банківської перевірки або відмову у відкритті рахунку.

Реєстрація компанії — лише перший етап

Одна з найпоширеніших помилок засновників — спочатку зареєструвати компанію за найдешевшою або найшвидшою моделлю, а вже потім думати про банк, платіжні системи, податки, договори та фінансування.

Нерідко рішення приймається приблизно так:

«Усі реєструють LLC у Wyoming — отже, і мені підійде».

Або:

«Мені сказали, що з Delaware C-Corporation точно відкриють рахунок і підключать платіжну систему».

Проте вибір між LLC і C-Corporation, а також між Delaware, Wyoming та іншим штатом має залежати не лише від вартості реєстрації.

Ще до створення компанії важливо визначити:

- хто буде її власником;
- скільки буде засновників;
- де вони проживають і сплачують податки;
- чи планується залучення інвесторів;
- чи потрібні акції, частки або опціони для команди;
- де фактично здійснюватиметься управління;
- у яких країнах перебуватимуть клієнти;
- які платежі проходитимуть через рахунок;
- як фінансуватиметься компанія;
- чи планується майбутній продаж бізнесу або залучення стратегічного інвестора.

Найдешевша структура на етапі реєстрації може виявитися дорогою та незручною під час відкриття банківського рахунку, залучення інвестицій або M&A-угоди.

Що перевірятиме банк або фінтех-платформа

Вимоги фінансових установ відрізняються, але загальна логіка перевірки зазвичай схожа.

1. Компанія та її корпоративні документи

Банк або фінтех-платформа може запросити:

1) документ про створення компанії (Certificate of Formation або Certificate of Incorporation);
2) установчий документ (Articles of Organization або Articles of Incorporation);
3) підтвердження присвоєння EIN;
4) угоду між учасниками LLC (Operating Agreement) або внутрішні правила корпорації (Bylaws);
5) рішення про призначення директорів і посадових осіб
6) документи про випуск акцій або розподіл часток;
7) таблицю капіталізації та реєстр акцій або часток;
8) корпоративне рішення щодо відкриття та використання рахунку;
9) документи, які підтверджують повноваження уповноваженого підписанта.

Документи мають не просто існувати. Вони повинні узгоджуватися між собою.

Якщо в одному документі зазначено одного директора, в іншому — іншого, а заявку подає третя особа без належно оформлених повноважень, це майже неминуче призведе до додаткових запитань.

Проблемою також можуть стати:

- різні адреси компанії в документах;
- невідповідність між таблицею капіталізації та фактичним розподілом акцій або часток;
- відсутність рішень про випуск акцій;
- непідписана угода між учасниками LLC;
- відсутність рішення про відкриття рахунку;
- неврегульовані повноваження директора або особи, яка фактично контролює компанію;
- невідповідність між корпоративними документами та інформацією у банківській заявці.

2. Власники, директори та контролюючі особи

Банківська перевірка не обмежується самою компанією.

Фінансова установа окремо аналізує засновників, кінцевих бенефіціарних власників, директорів, осіб, які здійснюють істотний контроль над компанією, та уповноважених підписантів.

У банківських формах можуть запитувати:

- повне ім’я та дату народження;
- громадянство;
- країну фактичного проживання;
- країни податкового резидентства;
- статус резидента або нерезидента США;
- чи має особа статус US person («американської особи») для податкових цілей;
- SSN, ITIN або інший податковий номер;
- фактичну адресу проживання;
- номер телефону;
- імміграційний або візовий статус, якщо це релевантно;
- частку участі в компанії;
- характер контролю над компанією;
- джерело особистого капіталу;
- належність до політично значущих осіб (PEP);
- зв’язки із санкційними або іншими високоризиковими юрисдикціями.

Відповідно до американських правил належної перевірки клієнтів (Customer Due Diligence, CDD), фінансові установи можуть збирати інформацію про фізичних осіб, які прямо або опосередковано володіють 25% або більше компанії, а також про одну особу, яка істотно контролює або управляє нею.

Водночас конкретна фінансова установа або платформа може запитувати інформацію не лише про власників 25% і більше, а й про інших засновників, директорів або користувачів рахунку.

Водночас конкретна платформа може запросити інформацію не лише про власників 25%+, а й про інших засновників, директорів або користувачів рахунку.

Важливо уважно читати формулювання кожного питання.

Фактичне проживання у США, податкове резидентство США, наявність американської візи, Green Card, SSN та статус US person для податкових цілей — це не одне й те саме.

Інформація в банківській анкеті має відповідати:

- паспорту;
- податковим документам;
- підтвердженню адреси;
- корпоративним документам;
- фактичним обставинам;
- інформації, яку засновник уже надавав іншим фінансовим установам.

Не варто зазначати американську адресу, номер телефону або статус резидента лише для того, щоб спростити перевірку. Такі невідповідності можуть стати ознакою підвищеного ризику для фінансової установи.

Чи допомагає наявність SSN, адреси та телефону у США

На практиці окремі етапи можуть проходити простіше або швидше, якщо хоча б один із реальних засновників, директорів або уповноважених підписантів:

- фактично проживає у США;
- має Social Security Number;
- може підтвердити адресу проживання в США;
- користується американським номером телефону;
- має зрозумілий імміграційний і податковий статус;
- реально бере участь в управлінні компанією.

Це може полегшити автоматизовану ідентифікацію, підтвердження адреси, комунікацію з фінансовою установою та обґрунтування зв’язку бізнесу зі США.

Наявність SSN або ITIN у відповідальної особи компанії (responsible party) має особливе значення саме для отримання EIN через онлайн-сервіс IRS.

IRS дозволяє отримати EIN через онлайн-сервіс і, у разі схвалення заявки, видає номер одразу. Однак скористатися цією процедурою можна, якщо:

1) основне місце діяльності компанії розташоване у США або на території США;
2) заявку подає відповідальна особа або її належно уповноважений представник;
3) відповідальна особа має SSN або ITIN.

Якщо основне місце діяльності компанії знаходиться за межами США, онлайн-процедура недоступна. Міжнародні заявники можуть отримувати EIN за іншою процедурою — телефоном, факсом або поштою.

Отже, сама наявність SSN або ITIN в одного із засновників не гарантує швидкого отримання EIN. Значення має те, хто є реальною відповідальною особою компанії, де знаходиться основне місце її діяльності та який спосіб подання заявки застосовується.

Наявність американського засновника, SSN, адреси або номера телефону також не означає автоматичного схвалення банківської заявки.

Фінансова установа однаково перевірятиме:

- усіх істотних власників;
- структуру контролю;
- бізнес-модель;
- географію операцій;
- джерело коштів;
- очікувані платежі;
- відповідність компанії внутрішнім критеріям прийнятності фінансової установи.

Не слід формально призначати американського знайомого директором, власником або уповноваженим підписантом лише для проходження банківської перевірки.

Якщо така особа не має реальної ролі у бізнесі, це може виглядати як номінальна структура та створити додаткові юридичні та банківські ризики.

3. Реальна бізнес-модель

Формулювання накшталт ІТ-послуги», «консалтинг», «розробка програмного забезпечення» або «електронна комерція» часто недостатньо.

Засновник повинен уміти зрозуміло пояснити:

- який продукт або послугу продає компанія;
- хто є її типовим клієнтом;
- як клієнти знаходять компанію;
- на підставі яких договорів здійснюються платежі;
- як формується ціна;
- чи залучає компанія працівників або незалежних підрядників;
- де розташована команда;
- які приблизні місячні обороти очікуються;
- з яких країн надходитимуть платежі;
- у які країни компанія переказуватиме кошти;
- чому для цієї моделі потрібна саме американська компанія та американський рахунок.

Опис бізнесу в банківській заявці має відповідати:

- сайту компанії;
- профілям засновників у LinkedIn;
- договорам;
- рахункам на оплату;
- презентаціям;
- фактичній географії діяльності;
- інформації, яку компанія надає клієнтам та партнерам.

Якщо сайт позиціонує компанію як продукт на основі штучного інтелекту, у договорах зазначений ІТ-аутсорсинг, а в банківській заявці — маркетинговий консалтинг, фінансова установа може попросити додаткові пояснення.

4. Зв’язок бізнесу зі США

Американська реєстрація сама по собі не завжди є достатнім поясненням, навіщо компанії потрібен рахунок у США.

Бажано показати реальний або обґрунтовано запланований зв’язок із ринком США, наприклад:

- американських клієнтів;
- інвесторів зі США;
- контракти з американськими партнерами;
- команду або підрядників у США;
- операційні витрати у США;
- використання американських сервісів;
- вихід продукту на американський ринок;
- участь в американському акселераторі;
- підготовку до залучення американських інвестицій.

Наприклад, деякі фінансові установи прямо зазначають, що компанія має бути зареєстрована у США або на американській території, мати наявну чи заплановану діяльність у США та надати фактичну адресу основного місця ведення бізнесу.

При цьому не варто штучно створювати зв’язок бізнесу зі США або надавати інформацію, яка не відповідає фактичній діяльності.

Адреса зареєстрованого агента — не завжди фактична адреса бізнесу

Ще одна поширена помилка — використовувати адресу реєстраційного агента як фактичну адресу бізнесу.

Зареєстрований агент (registered agent) потрібен переважно для отримання офіційної кореспонденції та процесуальних документів. Це не означає, що компанія реально здійснює діяльність за його адресою.

Фінансова установа може окремо запросити:

- основне місце діяльності компанії;
- адресу фактичного управління;
- адресу проживання особи, яка контролює компанію;
- документальне підтвердження адреси.

Як докази можуть використовуватися:

- договір оренди;
- рахунок за комунальні послуги;
- банківська виписка;
- податковий документ;
- підтвердження використання офісу або коворкінгу;
- інші документи залежно від політики конкретної установи.

Деякі банки, наприклад, прямо вказують, що адреса реєстраційного агента, P.O. box або UPS Store не приймається як основне місце ведення бізнесу/місце реєстрації компанії. Водночас допускається американська або міжнародна фактична адреса бізнесу.

Тому перед реєстрацією компанії варто визначити:

1) яку адресу буде зазначено в реєстраційних документах компанії;
2) де фактично здійснюватиметься управління;
3) яку фактичну адресу бізнесу можна підтвердити документами;
4) чи відповідає така модель адреси вимогам конкретної фінансової установи.

Коли може знадобитися підпис чоловіка або дружини засновника

Про цей нюанс часто забувають під час створення компанії, оформлення акцій або підготовки документів для фінансування.

У певних корпоративних пакетах чоловіка або дружину засновника можуть попросити підписати:

- згоду другого з подружжя;
- підтвердження ознайомлення з відповідними умовами;
- відмову від певних прав або вимог, якщо це передбачено документами;
- згоду щодо акцій або часток;
- документ, пов’язаний із джерелом коштів;
- документ щодо особистої гарантії або поруки.

Це особливо актуально, якщо:

1) засновник перебуває у шлюбі;
2) до акцій або часток може застосовуватися режим спільної власності подружжя;
3) права на акції набуваються поступово відповідно до встановлених корпоративними документами умов;
4) компанія має право зворотного викупу акцій;
5) діють обмеження на передачу акцій;
6) укладається договір купівлі акцій або акціонерна угода (Stock Purchase Agreement або Shareholders’ Agreement);
7) передбачається залучення інвесторів;
8) акції або частки можуть стати предметом спору під час розлучення чи спадкування.

Підписуючи згоду другого з подружжя, чоловік або дружина зазвичай підтверджує, що можливі права на відповідні акції або частки підпорядковуватимуться умовам поступового набуття прав, праву зворотного викупу, обмеженням на передачу та іншим положенням корпоративних документів.

Такий підпис сам по собі не робить чоловіка або дружину акціонером, директором чи користувачем банківського рахунку, якщо інше прямо не передбачено документами.

Документи другого з подружжя також можуть знадобитися під час фінансової перевірки, якщо:

- початковий депозит надходить зі спільного сімейного рахунку;
- для фінансування використовуються кошти чоловіка або дружини;
- активи подружжя використовуються як забезпечення;
- надається особиста гарантія або порука;
- фінансова установа перевіряє джерело коштів або джерело статків сім’ї.

Водночас підпис чоловіка або дружини не є універсальною вимогою для кожної американської компанії чи кожного банківського рахунку.

Його необхідність залежить від штату, структури власності, сімейного режиму майна, змісту корпоративних документів і джерела фінансування.

KYC, AML, джерело коштів і джерело статків: у чому різниця

Ці поняття часто використовують разом, хоча вони стосуються різних аспектів перевірки.

KYC — Know Your Customer (знай свого клієнта)

Це процес встановлення особи клієнта та перевірки інформації про нього.

Для компанії KYC охоплює не лише юридичну особу, а й її:

- власників;
- директорів;
- контролюючих осіб;
- уповноважених підписантів;
- користувачів рахунку.

AML — Anti-Money Laundering (протидія відмиванню коштів)

Це ширша система оцінки ризиків, пов’язаних із можливим відмиванням коштів, фінансуванням незаконної діяльності, санкціями та іншими фінансовими правопорушеннями.

Фінансова установа аналізує:

- юрисдикції;
- вид діяльності;
- структуру власності;
- характер платежів;
- очікувані обороти;
- контрагентів;
- економічну логіку операцій;
- санкційні та репутаційні ризики.

Source of Funds (Джерело коштів)

Це походження конкретних коштів, які надходять на рахунок або використовуються для певної операції.

Наприклад, початковий депозит може походити від:

- внеску засновника;
- позики від засновника;
- оплати клієнта;
- інвестиції;
- переказу з іншого корпоративного рахунку;
- продажу активу;
- особистих заощаджень засновника.

Потрібно показати не лише те, що гроші перебувають на певному рахунку, а й звідки вони там з’явилися.

Звичайної банківської виписки може бути недостатньо, якщо з неї не видно походження відповідної суми.

Про те, як пов’язувати між собою платформу, платіжний сервіс і банківські надходження, я окремо писав у матеріалі «Дохід з Etsy, Payoneer і фрилансу: як українцям підтвердити платоспроможність перед орендодавцем в Іспанії».

Хоча та стаття стосується оренди житла, загальний принцип аналогічний: фінансова історія має бути правдивою, послідовною та підтвердженою документами.

Source of Wealth (Джерело статків)

Це пояснення того, як власник загалом сформував свій капітал.

Джерелами можуть бути:

- підприємницька діяльність;
- заробітна плата;
- дивіденди;
- продаж компанії;
- продаж нерухомості;
- інвестиційний дохід;
- спадщина;
- інші законні джерела.

Перевірка джерела статків особливо важлива, коли йдеться про значні внески засновника, інвестиції або операції, які не відповідають звичайному рівню доходів особи.

Які документи варто підготувати до подання заявки

Конкретний перелік залежить від структури та фінансової установи, але базовий пакет документів для підготовки до банківської перевірки зазвичай охоплює кілька блоків.

Корпоративні документи

- реєстраційні та установчі документи;
- підтвердження присвоєння EIN;
- угода між учасниками LLC або внутрішні правила корпорації;
- первинні корпоративні рішення;
- документи про директорів та посадових осіб;
- таблиця капіталізації та реєстр акцій або часток;
- документи про випуск акцій чи часток;
- корпоративне рішення щодо відкриття рахунку.

Документи власників і контролюючих осіб

- копії паспортів;
- підтвердження адреси проживання (proof of residential address);
- інформація про громадянство;
- інформація про фактичне та податкове резидентство;
- SSN, ITIN або інший податковий номер, якщо він є;
- підтвердження американської адреси й номера телефону, якщо особа проживає у США;
- інформація про імміграційний статус, якщо її запитує банк;
- резюме або профіль у LinkedIn, що підтверджує професійний досвід;
- документи що підтверджують джерело коштів і джерело статків;
- пояснення ролі особи в управлінні компанією;
- згода другого з подружжя, якщо вона необхідна для конкретного корпоративного пакета.

Документи про бізнес

- детальний опис бізнесу;
- сайт компанії;
- презентація для інвесторів/презентація продукту;
- договори з клієнтами;
- рахунки на оплату;
- договори з ключовими підрядниками;
- інформація про команду;
- підтвердження наявного або запланованого виходу на ринок США.

Інформація про платежі

- очікуваний місячний оборот;
- середній розмір платежу;
- основні країни надходжень;
- основні країни виплат;
- типи клієнтів;
- призначення вихідних платежів;
- прогнозована кількість транзакцій;
- джерело початкового депозиту.

Підтвердження джерела початкових коштів

Залежно від ситуації:

- договір позики від засновника;
- рішення про внесок у капітал;
- договір купівлі акцій;
- банківська виписка засновника;
- договір із клієнтом;
- рахунок на оплату;
- інвестиційний документ;
- договір продажу активу;
- фінансова або податкова звітність;
- документи чоловіка або дружини, якщо використовуються спільні сімейні кошти.

Грошовий переказ між засновником і компанією не повинен існувати у юридичному вакуумі.

Він має бути правильно кваліфікований і документально оформлений як:

- внесок у капітал;
- позика;
- оплата акцій;
- відшкодування витрат;
- інша належна операція.

Найпоширеніші ознаки підвищеного ризику (red flags)

Додаткову перевірку або відмову можуть спричинити:

1. Відсутність зрозумілого зв’язку бізнесу зі США.
2. Сайт, договори та банківська заявка описують різні види діяльності.
3. Неможливо встановити всіх фактичних власників і контролюючих осіб.
4. У документах зазначені різні директори, адреси або різниться інформація про розмір часток.
5. Заявлений оборот не підтверджується договорами, клієнтами чи історією бізнесу.
6. Початковий депозит надходить від третьої особи без зрозумілої правової підстави.
7. Особисті та корпоративні кошти змішуються.
8. Компанія заявляє міжнародну діяльність, але не може пояснити географію платежів.
9. Компанія використовує адресу зареєстрованого агента як фактичну адресу діяльності.
10. Засновник зазначає себе резидентом США, але не може підтвердити відповідну адресу або статус.
11. Американський директор або уповноважений підписант не має реальної ролі у бізнесі.
12. Інформація про податкове резидентство у банківських формах суперечить іншим документам.
13. Різні засновники по-різному описують бізнес-модель або структуру контролю.
14. Компанія працює у регульованій сфері або сфері з підвищеним ризиком, але не має необхідних ліцензій чи належних процедур дотримання регуляторних вимог.
15. Заявка подається повторно без усунення проблем, які існували під час попереднього звернення.

Фінансова установа не завжди зобов’язана детально пояснювати внутрішню оцінку ризику.

Тому значно ефективніше підготувати структуру та документи до подання заявки, ніж виправляти суперечності вже після відмови.

Що можна зробити заздалегідь

Перед реєстрацією компанії або поданням банківської заявки варто:

1. Визначити реальну бізнес-модель і майбутню географію платежів.
2. Обрати організаційно-правову форму з урахуванням інвестицій, оподаткування, корпоративного управління та можливого продажу бізнесу.
3. Встановити фактичний і податковий статус кожного засновника.
4. Перевірити, чи має хтось із реальних засновників або директорів SSN, ITIN, адресу та номер телефону у США.
5. Належно оформити власність, управління та повноваження директорів.
6. Перевірити узгодженість корпоративних документів.
7. Визначити, чи потрібна згода другого з подружжя або інший документ чоловіка чи дружини.
8. Підготувати зрозумілий опис діяльності без загальних і шаблонних фраз.
9. Привести сайт і публічні профілі у відповідність до фактичного бізнесу.
10. Зібрати KYC-документи щодо власників, директорів і контролюючих осіб.
11. Оформити внесок засновника, позику від засновника або інше джерело початкового фінансування.
12. Підготувати пакет документів, що підтверджують джерело коштів.
13. Заздалегідь перевірити критерії прийнятності клієнта конкретного банку або фінтех-провайдера.

Чи може юрист гарантувати відкриття рахунку

Ні.

Юрист може:

- допомогти обрати відповідну корпоративну структуру;
- зареєструвати компанію;
- підготувати корпоративні документи;
- оформити акції, частки та повноваження директорів;
- перевірити, чи потрібна згода чоловіка або дружини;
- оформити внесок у капітал або позику від засновника;
- підготувати KYC-документи та пакет підтвердження джерела коштів;
- проаналізувати можливі ознаки підвищеного ризику (red flags);
- допомогти сформулювати відповіді на додаткові запити фінансової установи;
- координувати роботу з фінансовою установою, бухгалтером, податковим консультантом та місцевими юристами.

Але остаточне рішення про відкриття рахунку завжди приймає відповідна фінансова установа на підставі власних правил, критеріїв оцінки ризику та регуляторних вимог.

Тому обіцянки «гарантовано відкриємо рахунок» або «після реєстрації LLC банк точно схвалить заявку» повинні викликати обережність.

Висновок

Компанія у США — це ще не готова банківська стратегія.

Реєстраційні документи, EIN і зареєстрований агент створюють юридичну основу, але не пояснюють фінансовій установі:

- хто стоїть за бізнесом;
- де проживають його власники;
- який у них резидентський і податковий статус;
- як компанія заробляє;
- чому їй потрібен американський рахунок;
- звідки надходитимуть гроші;
- куди вони переказуватимуться;
- чи відповідає корпоративна структура фактичній діяльності.

Наявність у структурі реального засновника, який проживає у США, має SSN, американську адресу та номер телефону, дійсно може спростити окремі етапи перевірки.

Однак це лише один з елементів загальної картини, а не заміна прозорої структури власності, належних корпоративних документів, реальної бізнес-моделі та повного KYC-пакета.

Відкриття банківського рахунку варто планувати ще до реєстрації компанії — одночасно з вибором структури, оформленням структури власності, визначенням статусу засновників, підготовкою договорів і побудовою моделі міжнародних платежів.

Так значно менше шансів, що вже створену компанію доведеться терміново реструктурувати лише тому, що на етапі реєстрації ніхто не подумав про її подальшу роботу.

Окремо варто перевірити, чи готова компанія не лише до банківської перевірки, а й до залучення інвестицій або майбутньої M&A-угоди. Про типові ризики — від відносин між засновниками, структури власності та прав на інтелектуальну власність до фінансування, економічної присутності та підготовки кімнати даних — я детальніше написав у матеріалі «Компанію зареєстровано. Що далі? 10 юридичних ризиків перед банком, інвестицією або продажем бізнесу».

Чим я можу допомогти

Я супроводжую створення та подальшу діяльність міжнародних компаній, зокрема:

1. Вибір корпоративної структури;
2. Реєстрацію LLC і C-Corporations у США;
3. Підготовку корпоративних документів;
4. Оформлення акцій і відносин між засновниками;
5. Підготовку документів для KYC/AML-перевірки та підтвердження джерела коштів;
6. Оформлення внесків у капітал і позик від засновників або учасників;
7. Підготовку корпоративних рішень для відкриття та використання банківських рахунків;
8. Супровід додаткових запитів банків і фінтех-платформ у межах перевірки клієнта;
9. Координацію з американськими податковими консультантами, зареєстрованими агентами та іншими місцевими спеціалістами.

Плануєте створити компанію у США або вже отримали додаткові запити від банку чи фінтех-платформи в межах перевірки?

Напишіть мені у LinkedIn або на email Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Під час короткої безкоштовної первинної консультації ми зможемо визначити, які документи необхідні саме у вашій ситуації та які потенційні ризики варто усунути до подання заявки.

Про автора

Олександр Шкудун — міжнародний корпоративний юрист з понад 20-річним юридичним досвідом.

Основні напрями практики: корпоративне право, M&A, транскордонне структурування, банківське та фінансове право, KYC/AML, комерційні договори, інтелектуальна власність та юридичний супровід технологічних компаній.

Читайте також

1. Компанію зареєстровано. Що далі? 10 юридичних ризиків перед банком, інвестицією або продажем бізнесу
2. Дохід з Etsy, Payoneer і фрилансу: як українцям підтвердити платоспроможність перед орендодавцем в Іспанії
3. Як правильно купити готовий бізнес в Україні
4. Інші матеріали у розділі «Право»

Цей матеріал має загальний інформаційний характер і не є юридичною, податковою або фінансовою консультацією щодо конкретної ситуації.